Учора після публікації помітила, що на фото не вистачає деяких гарнюніх блогерів (Ірочка, пробач). Тому я виришила виправитись та додати ще фоточок. Вийшов такий собі ПС )
Як же ми його чекали! І от до чекались, у Запріжжя рушили найпопулярніші та найцікавіші блоггєри ХБ. Для нашого бардак-фесту був обран острів Сєдластий. Все пройшло дуже весело, були конкурси, боді-арт, "Що? Де? Коли?", футбол, дискотеки, пісні під гітару та каль'ян, зьомки фільму, купання та засмагання на пляжі, та ще багато цікавого. Було дуже приємно поспілкуватись як із старими друзями, так і познайомитись з новими, з них приємно вразили Альона Росіцкі, Амфітоз, та Олег Київ.бк.ру.
Розумію, що слово на "К" вже двістало усіх, та сидить у печінках, але я не можу втриматись, щоб не поділитись цією оптимістично пісенькою, вона підіймає настрій :)
Друкували ми у нашому видавництві сбірку наукових трудів з медицини. І от у останній день я розгледила геніальну цитату, що красувалась на її обкладинці "Медицина заставляет нас умирать продолжительнее и мучительнее" Плутарх. Я була м'яко кажучи здивована, чорний гумор...
Ура! Нарешті з'явився перший пост моєї подруги Іринки, яка вже давненько зарегиструвалась тут! Та ще із відео з святкування 1 травня, що пройшло на дачі. Були шашлички, пісні та взагалі дуже весело. Щось я відволіклась, прошу любити та жалувати http://iriisja.hiblogger.net/305150.html !
Я зарестуювалась там десь рік тому, щоб переглядати фото знайомих, зараз заходжу туди рідко. Знайшла однокласників, але спілкуватись з ними бажання нема, а з шкільними подругами я і так спілкуюсь у реалі. Додала блогерів (як же вас там виявилось багато!) трошки попириписувалась, але теж нічого цікавого, ХБ у багато разів краще, і спілкування, і фотоальбоми теж є. Люди добрі, ну поясніть, будьласка, що вас туди так вабить, і як там можна сидіти цілий день?
Взимку я хизувалась подаруночком, що зробив мені коханий. Це було мале, бешкетне кошеня; пройшло зовсім трохи часу і рудий хуліган перетворився на справжнього красеня.
Зустріч в Запоріжжі 5 та 6 квітні пройшла просто чудово, я у захваті! Як же мені цього не вистачало, як за усіма вами скучила! Було дуже приємно познайомитись з Буковкою, Тюшечкою, Джейкою, Вумен та журналістами славного міста Луганська. Також я була щаслива побачити старих знайомих Кукліна, Ореста, Сірого Лева, Котохота, Смокєда, Оксану, Будячка, Зою, Вовку, Женічку, Гамаюнова. Дуже шкода, що у багатьох блоггерів не вийшло приїхати, вас дуже не вистачало. Хочу висловити подяку за чудову організацію Володимиру Красноголовому (sharetravel.com.ua) та спонсорство фонду "Патріот Запоріжжя". Знаю, що це було не просто, але результат виявився приголомшеним! Взагалі, як на мою думку та з мого скромного досвіду це була найарганізованіша зустріч. Програма була шикарною, ми нарешті відвідали Запорізьку Січ, із задоволенням побували у Кінному театрі, де помилувались на красенів казаків та дізнались дещо цікаве у музеї казацтва. Після чого смачно пообідали у Пузатій хаті та пішли до кінотеатру на прегляд фільму "Тарас Бульба". Загалом мені фільм сподобався, як би його не намагались зіпсувати, але повністю споклюжити такий великий твір Гоголя в них не вийшло, дуже вже штучно та неприродно виглядали російськомовні казаки, пафосні речі про російську землю, "товарищество", царя, тощо… А ввечері ми завітали до найкрутішого нічного клуба Запоріжжя "Сова" де відірвались на повну. Наступного ранку ми планували похід на Хортицю, але потім було вирішено, що нам чудово підійде і парк "Дубовий гай", де ми і влаштували славний пікнічок, там до нас завітали старі знайомі: мужній улюбленець дівчат ХБ Добрий та весела і енергійна людина-свято Ксю! Хотілось би щоб і інші міста України взяли приклад з Запоріжжя, а ми вже у свою чергу із задоволенням завітаємо до вас ;)
В продовженні флеш-мобу, Дастіна дозволила писати усім бажаючим, от я і написала.
1) Список из 5-ти вещей, которые вы видите, не вставая из-за стола? купа книжок, купа дискет, блокноти, зошит в який намагаюсь записувати важливі нотатки по роботі вже 3 рік, але щось не виходить і він майже порожній, 3 телефона. 2) Как вы причёсываетесь? Як усі, нічого цікавого 3) Что на вас надето? капрі, светр, чоботи, кулон 4) Чем занимаетесь по жизни? вчуся та працюю 5) Ваше самое большое достижение в жизни на данный момент? Нарешті зайнялась фітнесом 6) Кого вы обняли последним? коханого учора 7) Ваше нынешнее хобби, увлечение? вчуся малювати у векторі 8) Что вы съели последним перед заполнением этого опросника? мюслі з йогуртом 9) Содержание последней полученной смс-ки. Отправил ;) 10) Какие сайты вы всегда посещаете, даже во время небольшой интернет-сессии? ХБ, bash.org.ru, artlebedev.ru/ 11) Последняя вещь, которую вы купили? чобітки 12) Что вы сейчас слушаете? «Немного нервно» 13) О чём вы думаете вечером, перед тем как лечь спать? про різне 14) Последний CD, который вы купили. Дуже давно не купувала, мабуть, Кукрыниксы «Шаман» 15) Что вы сейчас читаете или перечитываете? Зараз невеличка перерва, одну книжку закінчила, з наступною не визначилась. 16) Если бы вы могли играть на любом музыкальном инструменте, что бы вы выбрали гітара 17) Как ваше общее самочувствие? не дуже :( 18) Что бы вы сейчас хотели кому-нибудь сказать? Олежик, я тебе кохаю! 19) Скажите что-нибудь про осалившего вас. Чудова, добра, світла. 20) Осальте следующую пятёрку. Asher, Серый Лев, Вовка, Буковка, kotoxot
Художник Грегорі Евклід (Gregory Euclide) із США прославився завдяки своїм рельєфним картинам, для яких використовує все, що лише попадеться під руку — дерево, пластик, поліетилен, шматочки гуми, клей і інші різноманітні матеріали.
Не так давно я вже публікувала оригінальні роботи цього корейського художника, і ось нова серія. Якшо раніше то були в основному жіночі тела, то тут ми вже бачимо пари :)
Давненько це оповідання валяється в мене на компі, колись воно справило велике враження на мене, тепер ділюся з вами.
Позитивное крео "Как я провел лето"
- Милый, вставай!
Такой теплый и знакомый голос. Нет, это не просто голос, это одновременно ласковый солнечный лучик, это пьянящий аромат майского сада, это нежное прикосновение вечернего августовского морского бриза.
Это Она.
Я улыбаюсь, открываю глаза и вижу в ярких солнечных лучах ее лицо, ее золотистые волосы, детские пухлые губы, и глаза, совершенно дикие кошачьи глаза, перед которыми меркнет даже солнечный свет…
- Ну давай же, ленивый тюлень, поворачивайся, уже 8, скоро Максим с Анькой приедут. Или ты забыл?
Как я мог забыть? Конечно нет, я помню. Мы едем на реку с ночевкой. Я, Ленка, Макс с Анькой и еще какие-то люди, знакомые Макса, я не знаю их.
Сьогодні на всю будуть святкувати 8 березня у школах, універах, офісах та інших робочих місцях! Так що хочу привітати зі святом весни усю прекрасну половину ХБ! Дівчата, ми найкрасивіші, найрозумніші та взагалі найкращі!
Майже пройшла череда свят, залишився жіночий день і можна трохи пререпочити. Усі ми приймали та дарували подарунки. Мені стало цікаво, які подарунки вам не до душі. От я не люблю усіляки "пилюкосбирачі" (статуетки і тому подібне) хоча і вони можуть бути приємним подарунком, якщо вони, наприклад, пов'язані з якимось приємними спогадами. А які подарунки не подобаються вам? А може є цікаві історії пов'язані з цим?
Отаке дивне питання назріло в мене мабуть під впливом старенької музики на яку так потягнуло останнім часом, чи весінньої параної. Цікаво ж уявити себе у СРСР, Середьновіччі, Древньому Єгипті, чи що там малює ваша фантазія.
Ура-ура! В мене обновочка, новий телефончик ─ BenQ-Siemens EL71. Я коли його у магаині побачила навіть не повірила очам, дуже шкода що їх зовсім не випускають вже. З цієї нагоди виришила пригадати свою мобільну історію.
Ітак номер перший ─ Siemens С25. Ось його опис з сайту: "Siemens C25 ─ очень простой, чтобы не сказать, примитивный по функциям телефон, главные достоинства которого - невероятная надежность и очень хорошее качество связи. Недостатки ─ отсутствие виброзвонка, будильника, часов и т.д. и т.п." Ага, а ще в нього навіть не підсвічувався екран)) Придбала 5 років тому БУ у знайомого за 100 гр.
Через пів року були вибори, я поїхала спостерегачем у Рівенську область та привезла звідти новий модний телефончик Siemens M55. Яким користуюсь і досі. В нього найзручніше меню і великий "+" світодіоди.
А рік тому я прибала чорного, зовсім не жіночого, великого красеня BenQ-Siemens C81. В нього було все що потрібно, не могла на нього нарадуватись. Але через пів року якись *** вкрали його в мене. Звичайно я була в розпачі, сумувала так ніби втратила друга. І ось нарешті знайшла йому, сподіваюсь, достойну заміну.
P.S. Ще було 2 Соні-Еріксона, але щось мені на них нещастило, дуже рада що позбулась їх.